Куди тікає час?

Чи ловили ви себе на думці, що ваше життя зациклене на русі вперед і в прискореному темпі спливає? Це не фантазії: ми щодня оточені індикаторами, які нагадують, що життя набирає обертів: починаючи з того, як швидко минає для нас день, до тривалості голлівудських фільмів чи небажання стояти в черзі.

Найбільше це відчувається в офісі, де життя видається безкінечною низкою мейлів та зустрічей, а дорогоцінного часу зробити щось продуктивне дуже мало. Згідно з дослідженням Джонатана Спіри, генерального директора дослідницької та IT-консалтингової фірми Basex, дві третини працівників зізнаються, що у них немає достатньо часу на те, щоб виконати усі завдання, а 94% деякою мірою відчувають, що «перевантажені інформацією аж до недієздатності».

Онлайн-опитування, в якому взяли участь 7331 американських робітників, демонструє, що більше половини з них не беруть повну відпустку. Найбільш популярне пояснення? Вони переживають, яка гора роботи чекатиме їх після повернення.

Величезний масив інформації може вбити нашу продуктивністьВеличезний масив інформації може вбити нашу продуктивність. Люди не надто пристосовані до виконання багатьох задач одночасно: щоразу, коли ви переключаєте увагу з одного на інше – приміром, відповідаєте на мейл – ви отримуєте когнітивний удар. І відволікаючих факторів може ставати більше: дослідження за 2005 рік говорить, що середньостатистичний працівник зосереджується на одному завданні лише 11 хвилин перед тим, як знову відволіктись. Менше за масштабами, але більш свіже дослідження доводить, що заборона робітникам перевіряти їхні електронні скриньки зменшує рівень стресу та змушує більше концентруватись на роботі. […]

Високошвидкісне існування

Різний ритм життя – рідкісний предмет досліджень. На міжнародному рівні найбільш глибоку роботу в цій темі здійснили у 1999 році професори психології Роберт Левіне та Ара Норензаян. Вони з’ясували, що ті, хто живе у середовищі з прискореним темпом, є більш продуктивними, а також мають більше відчуття суб’єктивного благополуччя.

В іншій праці, де досліджувався темп життя міст, дійшли висновку, що життя прискорюється на урбанізованих територіях через велику частотність соціальних зв’язків – і веде до більш стрімкого впровадження інновацій та створення багатства.

Тут також важливо відмітити одну велику різницю, якою ми постійно нехтуємо. Коли ми думаємо про стрес на роботі, то часто асоціюємо це зі стражданням. Та недооцінюємо іншу сторону цього явища, відому як стрес во благо – тобто те позитивне, приємне відчуття, що виникає в результаті вирішення та засвоєння чогось складного.

У цій ідеї щось є – багато досліджень про задоволення від роботи у Європі та США доводять, що більшість людей не ненавидять свою роботу.

Наразі 8 з 10 людей у Великобританії говорять, що частково чи цілковито відчувають, що робота приносить їм щастя. У Європі те ж саме відчувають 74%, в той час як у США цифра сягає 88%. І ці показники або стабільні, або ще більше зростатимуть: у Великобританії, згідно з даними Чартерного інституту розвитку персоналу, тільки за минулий рік задоволення своєю роботою зросло на 3%. Там тепер 64% задоволених та 16% незадоволених.

Рутина

Хоча час все більше на нас тисне, прискорений світ також змінює характер нашої щоденної роботи: тепер ми отримуємо за нею більшу винагороду, і маємо можливість застосовувати свою креативність. Так, автоматизація та механізація вплинули на індустрії, але й позбавили нас багатьох нудних, рутинних та фізично вимотуючих завдань. […]

У Європі відсоток людей, чия робота є важкою чи небезпечною, коливається між 1 та 4. Вантаж зараз переносять радше крани, а не люди. […]

Штучний інтелект, до прикладу, може прочитати тисячі сторінок юридичної документації та підкреслити важливі місця. Завдяки технологіям, час на створення юридичних документів, приміром, для банку, зменшився від трьох годин до трьох хвилин. І це спонукає тих юристів, які ще залишились, краще зосередитись на більш складній та потрібній роботі.

Безумовно, прискорений стиль життя приносить стрес та напруження. Та все можна виправити, приміром, поставити на беззвучний режим електронну пошту […].

Нічого так не втішає людину, як поскаржитись на швидкоплинність часу. І ми майже завжди робимо це з деякою гордістю – валитися з ніг означає бути важливим та цінним. І щоразу, коли маємо вибір між швидким і повільним, вибираємо більш швидкий темп – навіть коли водночас залишаємо за собою право весь час стогнати.

Повний текст читайте на BBC.Capital

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Лекції Нового Времени повертаються!

Ми зібрали відомих економістів і бізнесменів, впливових істориків і мислителів, та задали їм одне питання: «Що чекає країну?»

Переглянути розклад


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Let’s block ads! (Why?)

Powered by WPeMatico

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.