Гірка пігулка. Українці витрачають мільярди на ліки, ефективність яких не доведена наукою

Щорічно українці витрачають мільярди гривень на ліки, які західна медицина не визнає, а іноді і просто забороняє до застосування. Причому препарати, чия ефективність наукою не доведена, щосили рекламуються на телебаченні, і їх призначають лікарі, пише журнал Новое Время.

За даними дослідження Центру протидії корупції за підтримки фонду Відродження, кожна третя гривня, витрачена українцями на ліки в минулому році, пішла саме на такі препарати, іронічно названі “фуфломіцинами”. А чотири з десяти найбільш продаваних в Україні ліків у 2017 році не мають наукових підстав для клінічного застосування.

Причому купують такі препарати не тільки далекі від медицини українці, а й самі медики. Так, у минулому році для державних лікарень і поліклінік було куплено такого роду препаратів на 190 млн грн бюджетних коштів.

“Українське законодавство дозволяє закупівлі за бюджетні кошти препаратів без клінічно доведеної ефективності, – розповідає Вікторія Тимошевська, лікар, керівник програми Громадське здоров’я міжнародного фонду Відродження. – Фактично лікарі можуть замовляти будь-які препарати, керуючись власним досвідом використання або застарілими принципами”.

Дивіться також

У цілому за гомеопатичні, фітотерапевтичні засоби, ноотропи і нейропротектори, гепатопротектори, лікарські засоби для лікування ГРВІ, кардіопротектори, хондопротектори, які також відносять до препаратів з недоведеною ефективністю, українці тільки в 2017 році заплатили майже 14 млрд грн.

Зробили касу

Коли в минулому році Олександра Устинова, одна з авторів вищезгаданого дослідження Центру протидії корупції, стала аналізувати тендер КМДА на закупівлю препаратів для онкохворих чорнобильців на 700 тис. грн, вона не просто дивувалася – була шокована. Жодного з 11 найменувань ліків, передбачуваних до закупівлі, не виявилося в протоколах лікувань – ні у вітчизняних, ні в міжнародних. Більше того: сім медпрепаратів взагалі такими не є – це біологічно активні добавки, вітаміни і амінокислоти.

Приблизно п’ята частина аптечних продажів в Україні минулого року припала на препарати,  не дозволені до застосування в США і країнах ЄС

У цілому, на думку експертів, приблизно п’ята частина аптечних продажів в Україні в минулому році припала на препарати, що не дозволені до застосування в США і країнах ЄС.

Більшість фуфломіцинів, відзначають експерти, об’єднує той факт, що хвороби, від яких вони повинні лікувати, або не мають ефективних способів терапії, або для них характерне поліпшення з часом, незалежно від факту лікування.

У цьому нещодавно переконалася киянка Анастасія Боднарчук. Зазвичай вірусні інфекції у своїх дітей вона лікувала суворо за приписом лікаря: робила інгаляції і в обов’язковому порядку давала антигістамінні препарати, сироп від кашлю, противірусні засоби, судинозвужувальні краплі від нежиті, а іноді – про всякий випадок – і антибіотики.

Анастасія Боднарчук на власному досвіді переконалася, що нескладну ГРВІ можна вилікувати рясним питтям і свіжим повітрям / Фото Олександр Медведєв / НВ

У результаті такого лікування діти Боднарчук не вилазили з хвороб. А останнього разу її старший син захворів якраз тоді, коли сім’я відпочивала на морі. Так склалося, що мати ліків йому не давала, зате у хлопчика було багато пиття, прогулянок, сну і купання в морській воді. Через три дні він був здоровий.

“Реальність така, що відсутність виписаного лікарем списку ліків часто сприймається як його некомпетентність – пояснює Євген Комаровський, відомий лікар-педіатр. – Тому й виписуються ліки там, де можна обходитися без них”.

Також на призначення препаратів – у тому числі тих, чия ефективність не доведена, – в Україні впливає поширена практика закупівлі за винагороду від фармацевтичних компаній. Завісу над тим, як працює ця схема, НВ на умовах анонімності відкрив Валентин, медичний представник великої фармацевтичної компанії. За його словами, за кожним співробітником його компанії – а їх близько 100 – закріплені за 150 лікарів. Зона охоплення – фактично всі основні клініки столиці. Завдання – переконати медиків виписувати пацієнтам препарати саме цієї компанії.

Реальність така, що відсутність виписаного лікарем списку ліків часто сприймається як його некомпетентність

Фармацевти мотивують лікарів гонорарами і поїздками на закордонні конференції. “В Україні зареєстровано 13 тис. препаратів, і майже по кожному з них є медичні представники”, – описує масштаб індустрії Валентин.

Утім, багато українців купують сумнівні препарати і без рекомендацій лікаря: на вітчизняних телеканалах до 50% реклами – фармацевтика.

“Рекламуються, як правило, ліки несерйозні – комбіновані препарати для зменшення симптомів інтоксикації, відхаркувальні, знеболюючі, мазі та гелі для зовнішнього застосування”, – розповідає Галина Грановська, лікар-імунолог.

Шлях фуфломіцина

Перед тим як потрапити до аптек, будь-який препарат повинен отримати схвалення регулятора. У США – Food and Drug Administration (FDA), в ЄС – European Medicines Agency (EMA). В Україні цим займається Державний експертний центр МОЗ.

Головна умова схвалення – потенційна користь від застосування препарату повинна бути вище, ніж потенційна шкода. Виняток у всьому світі становлять лише онкологічні препарати як ліки останньої надії.

У наш час мало викинути на ринок нову фарм-молекулу. Треба витратити багато сил і грошей на те, щоб довести її ефективність і безпеку

Згідно з міжнародною класифікацією, існує кілька рівнів надійності даних про ефективність препарату. Найнижчий – D, це просто думка окремого експерта з приводу препарату. Рівень C – серія випадків успішного лікування. Рівень B говорить про те, що відносно цього препарату було проведено ряд досліджень із позитивним результатом. Найвищий рівень надійності – А, коли було проведено дорогі масштабні подвійні сліпі дослідження, обов’язково з плацебо-контролем, – і всі вони успішні.

“За прийнятої FDA в США системі A лікарський препарат може провалитися на останній стадії, – пояснює фармацевтичну кухню Володимир Кисіль, український вчений-хімік, який працює в США. – І тоді всі багатомільйонні і навіть багатомільярдні вкладення компанії пропадають”.

Далеко не всі компанії-виробники готові розщедритися на дорогі дослідження своєї продукції і зупиняються на рівні С, в найкращому випадку – В. “У наш час мало викинути на ринок нову фарм-молекулу, – каже Грановська. – Треба витратити багато сил і грошей на те, щоб довести її ефективність і безпеку”.

Поширення малоефективних препаратів з низькою надійністю – хвороба, якою заражені колишні республіки СРСР, а також Африка і Азія.

Почати чистити України від слабоеффектівних препаратів Тимошевська пропонує з ревізії всіх зареєстрованих лікарських засобів, як це було зроблено в США ще в 1950-х. У результаті такої чистки були зняті з продажу понад 30% препаратів.

Поки ж українське МОЗ бачить два пріоритети у своїй діяльності: не допускати, щоб за рахунок платників податків закуповувалися сумнівні ліки, а також вести просвітницьку роботу, розповідаючи про те, які препарати ефективні і життєво необхідні, а які – ні.

Тимошевська вірить у перемогу добра над злом. “Зараз вже сформувалася критична маса молодих і середнього віку фахівців, які знають англійську, готові вчитися і практикувати доказову медицину, а не медицину “це мій досвід”, – говорить лікар.

Читайте повну версію цього матеріалу в свіжому номері журналу Новое Время – №36 від 4 жовтня 2018 року

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Let’s block ads! (Why?)

Powered by WPeMatico

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.